Починається весна - починаються дива.
Радіють береги, розтанули сніги!
На схилах річкових
Струмки дзвенять, мов сміх.
Парад свій відкрива
Лавина льодова - воді наперекір.
В танок пустився вир.
Десь хлюпнув окунець…
Ура! Зимі кінець!
Весна настала, сонце сяє,
Веселу пісню шпак співає,
Трава у полі шовковиста
Виблискує, немов намисто !
Уже до рідної землі
Летять у небі журавлі.
Зелені барви навкруги:
Ліси, галявини, луги.
Мріють далі зеленаві,
Ходять хвилями луги.
Всюди трави, трави, трави
Зеленіють навкруги.
Над водою б’ються бабки
У веселому кружку.
Зеленіють в жабки лапки
На зеленім бережку.
Залишивши у снах
Юні спалахи чистого цвіту,
Випливає весна
На бистрини гарячого літа.
Неповторна, як мить,
Юний грім заплітає у тишу,
Буйним листом кипить,
Зав’язь щедру колише.
Про перший місяць в народі кажуть, що він чарівник і витівник, бо одна нога в чоботі, а друга - в ботинку; в лівій руці - заметіль, а в правій – дощ, за плечима - мороз, а під ногами - туман.
Березень має декілька назв. В березні починає рухатися сік, тож і кажуть: місяць - соковик; він і березень, бо на березах розпускаються бруньки, він і сухий — де-не-де підсихає грунт.
В народі кажуть: у березні попереду і позаду зима.
А ще його називають протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. А народ примічає: як березень не хмуриться,а весною пахне.
Квітень – середина весни. Довшають дні. Яскравіше світить сонце. Все навкруги зеленіє, квітує. Помітно теплішає. Проте квітневе тепло ненадійне. Може й морозець вдарити. Квітень називали місяцем гомінкої води. Для цього характерні повені.
Другий місяць весни народ назвав квітнем, бо у квітні з'являються наші найулюбленіші весняні квіти: синьоокі проліски, золоті кул ьбаби, ніжні фіалки, пахучі конвалії, тендітні прозорі крокуси.
Квітень - справді благородний місяць. Якщо у травні дерева просто цвітуть, то у квітні вони розбрунь ковуються.
О цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються і з них визирають зелені листочки. Це, справжнє - диво землі. І одразу вилітають безліч метеликів - окраса наша середовища, і одночасно безжальний ворог садів, квітників, полів.
Травневий дощ, як з грибами борщ. Місяць травень хоч теплий, та голодний. Назва цього місяця якнайтісніше пов’язана з весняною порою буйного росту тр ав.
У давнину його називали і по-російськи, і по-українськи "май", бо це слово здавна означає "зелень". Тому саму й ого назву зустрічаємо і в давніх приказках:
"Май холодний - рік хліборобний".
"Як на дощ багатий май - щедрий буде урожай".
Добрі серця - це сади,
Добрі слова - це коріння,
Добрі думки - це квіти,
Добрі справи - це плоди.
В. О. Сухомлинський
Запам'ятай, моя дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала, як прожити.
Людина для добра приходить в світ
Й покликана завжди добро творити.
Нелегко це, хто що б не говорив,
Й не кожному зробити це вдається.
Бо в світі стільки смертних є гріхів,
Що доброта не завжди йде до серця.
Та ти людина і тому учись
Добро творити, людям співчувати.
До цього світу пильно придивись,
Злим помислам навчися лад давати.
Йди з добротою — це собі затям,
Із ласкою, прихильністю, привітно.
Й не розлучайся з добрим почуттям,
Хай доброта в душі суцвіттям квітне.
Доброта — це чуйне, дружнє ставлення до людей. Привітність, ласка, прихильність. Так написано в тлумачному словнику української мови."Не шукай красоти, а шукай доброти" - так говорить наш народ. Доброта — це ще й прихильність, співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина прихильно і з любов’ю ставиться не тільки до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми — частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю, бо розуміє, що всі приходять на цю землю для добра. Не даремно ж ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити. А ще й прислів'я є таке: "Добре роби,добре й буде тобі", "Робиш добро - не кайся,а робиш зло - на зло й сподівайся".
Виховання чуйності й доброти
Є, шановні батьки, давня українська легенда.
Був у матері єдиний син. Одружився він з дівчиною небаченої краси, привів її у рідний дім. Незлюбила невістка свекрухи, сказала чоловікові: "Нехай не заходить мати в кімнати, посели її в сінях". Поселив син матір у сінях. Боялася мати показатися злій невістці на очі. Як тільки йшла невістка через сіни, мати ховалася під ліжко. Та й цього невістці було мало. Каже вона чоловікові:"Щоб і духом матері не пахло в домі! Пересели її в сарай". Переселив син матір у сарай. Тільки вночі виходила вона із свого притулку.
Відпочивала одного разу вночі молода красуня під яблунею й побачила, як мати вийшла з сараю. Розлютилася дружина, прибігла до чоловіка: "Якщо хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з її грудей серце і принеси мені".
Не здригнувся син, заворожила його небачена краса дружини. Каже він матері: "Ходімо, мамо, покупаємося в річці". Йдуть до річки кам'янистим берегом. Спіткнулася мати об камінь. Розсердився син: "Що ти, мамо, спотикаєшся? Чому під нога не дивишся? Так ми де вечора ітимемо".
Прийшли, розляглися, покупалися. Син убив матір, вийняв з її грудей серце, поклав на листок, несе. Тріпоче маленьке материнське серце. Спіткнувся син об камінь, упав, ударився коліном. Упало гаряче серце на гостру скелю, закривавилось, стрепенулося і прошепотіло:"Синочку мій рідний чи не боляче ти вдарився?"
Заридав син. схопив материнське серце, вернувся до річки, уклав серце в розтерзані груди, облив гарячими слізьми. Зрозумів він, що ніхто і школи не любив його так палко, віддано і безкорисливо, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була любов материнська, таким глибоким і всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, закрилися розтерзані груди, встала мати й пригорнула кучеряву голову сина до грудей. Не міг після цього син повернутися до дружини-красуні, осоружною стала вона йому. Не повернулася додому і мати. Пішли вони вдвох степами і долинами, вийшли на широкий простір і стали двома високими могилами.
Таку легенду, шановні батьки, створила народна мудрість. І не даремно. Синівська вдячність ... Скільки гірких дум і скорботних хвилин переживають материнське і батьківське серця, почуваючи, що син або дочка байдужі, безсердечні, що вони забули про все добре, зроблене для них матірю і батьком. І немає більшої радості для людини, яка почуває наближення присмерку свого життя, ніж радість, джерело якої — любов і вдячність дітей ...
Про необхідність виховання в дітей з малих років почуття доброти переконливо писав у своїх творах В.О.Сухомлинський. У статті "Народження добра" він підкреслював, що дитинство для дитини є природною школою сердечності. Це одне з найскладніших і найтонших виховних завдань сім'ї і школи. Ми покликані облагородити серце маленького громадянина, одухотворити його поривання і бажання вищою людською красою — чуйністю. Співчутливістю. З перших днів свідомого життя людини треба пам'ятати, що вона стане не тільки творцем матеріальних і духовних цінностей, а й сином старих батьків, чоловіком, батьком.
Помиляються ті батьки, які думають, що доброта і чуйність — природжені почуття. Ні, це не так. Дитину потрібно вчити робити добро. Часто ми буваємо свідками незрозумілого факту: в хорошій працьовитій сім’ї, де батьки душі не чують у дітях, годують, одягають, пестять, діти іноді виростають байдужими, безсердечними. На перший погляд це здається парадоксальним. Але ніякого парадоксу тут немає: так буває тому, що дитина знає лише радощі споживання, які не можуть самі собою розвинути почуття доброти, чуйності.
Вони виникають тільки тоді, коли ми формуємо моральний досвід, тобто вправляємо дітей у добрих вчинках, прилучаємо їх до вищої людської радості — радості творення добра для інших людей. Тільки це, воістину безкорисливе і тому справді людське переживання, є силою, що облагороджує юне серце.
Для нас, педагогів, велика радість бачити, як у дітей розвивається усвідомлення того, що втомлені мати і батько потребують відпочинку. А тиша, спокій, чистота і краса в хаті — це те, що дає потрібний відпочинок і радість. Діти не тільки розумом, а й серцем відчувають, що їх погана поведінка, неміцні знання завдають болю матері і батькові.
"Мені треба вчитися добре. — каже Галинка. — бо у матері хворе серце" Дитині хочеться щоб мати була спокійна. Вона знає, що своєю працею допоможе зберегти серце матері.
Прагнення маленьких дітей добре вчитися нерідко виходить з бажання принести матері і батькові радість. А воно пробуджується лише тоді, коли дитина уже раніше на чомусь іншому зазнала радощів творення добра для батьків.
"На жаль, часто дорослі дуже довго вважають своїх дітей беззахисними крихітками, не здатними про когось потурбуватись", — пише О.Я.Савченко і наводить такий приклад:
...Ідуть вулицею бабуся з внучкою. Раптом дощ. Бабуся знімає з себе кофту, хустину, вкриваючи Оленку-другокласницю. А вона все це сприймає як належне. Забігли у під'їзд. Онука сухенька, а в бабусі поприлипало до ніг мокре плаття.
— Ой, бабусю, яка ти смішна" — вигукує дівчинка.
От і вся реакція на бабусину турботу "
У В.Осєєвої є на цю тему оповідання "Три сини".
... Дві жінки брали воду з колодязя. Підійшла до них третя. А дідусь на камінь відпочити сів. Ось і каже одна жінка другій:
— Мій син спритний та сильний, ніхто його не переборе.
— А мій співає, як соловейко. Ні в кого такого голосу нема, — каже друга.
А третя мовчить.
— Що ж ти про свого сина не кажеш? — питають її сусідки
— Що ж сказати? — каже жінка. — Нічого в ньому особливого немає.
Ось набрали жінки повні відра води і пішли. А дідусь за ними. Йдуть жінки, зупиняються. Болять руки, випліскується вода, ломить спину.
Раптом назустріч три хлопчики вибігають. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки.
Другий пісню співає, соловейком заливається — заслухались ним жінки.
А третій підбіг до матері, взяв у неї відра важкі і потяг їх.
Запитують жінки в дідуся:
— Ну що які в нас сини?
— А де вони? — відповідає дід. — Я тільки одного сина бачу!
Хочеться зауважити, що коли ми оцінюємо вчинки дорослих, то обов'язково хочемо зрозуміти: навіщо, чому, чим керувалася людина?
Так само, сприймаючи навіть і добрі вчинки своїх дітей, варто час від часу спробувати проаналізувати їх мотиви, тому що іноді можна помилитись, оцінюючи їх вчинок тільки за зовнішніми проявами.
Дочка моєї знайомої щоденно купувала молоко і хліб старенькій бабусі, що жила поруч. Батьки тішились і хвалили дитину, а дівчинка із задоволенням усе це сприймала. А через деякий період Іринка купила собі нову іграшку.
— Звідки вона в тебе? — запитали батьки.
— А мені бабуся щодня платила за те, що я їй купляла продукти, — спокійно і задоволено відповіла дочка.
— І тобі не соромно? — розгублено запитала мати.
— А чому мені має бути соромно, хіба я даремно трудилась?
Яка ж ціна такої доброти.
Особливу увагу радимо звертати на розвиток у дітей любові до природи. Робота на присадибній ділянці, у саду, прогулянки в природу, вирощування кімнатних рослин, догляд за тваринами стимулюють становлення почуття любові до всього, що потребує людської допомоги і захисту. Людина, у якої не сформовані добрі почуття до природи, не буває, як правило, доброю до людей.
Пам'ятайте, шановні батьки, що виховання чуйності і доброти здійснюється перш за все в батьківському домі. Тепла, дружня атмосфера в сім’ї, уважне й турботливе ставлення її членів один до одного і до людей взагалі, цілеспрямованість впливу батьків сприяють формуванню людини, яка готова робити добрі справи і цінувати добро, зроблене для неї.
І ще. Які б моральні якості ви не хотіли виховати у дітей, всі вони мають у своїй основі прекрасну людську властивість — відчуття того, що переживає інший не тільки в хвилини радості, а й у хвилини смутку, болю, самотності... Саме в цьому джерела роботи.
Пам'ятка з попередження травматизму та охорони здоров'я у весняний період.
Найбільше багатство - здоров'я.
- Правила вуличного руху знайте - здоров'я зберігайте.
- Щоб зберегти серце здоровим дотримуйтеся режиму дня, робіть зарядку, усміхайтеся, не ображайте один одного.
- Вживайте свіжі і обов'язково миті овочі та фрукти.
- Дуже корисна капуста:
- коли вдарився або болить голова,приклади листок капусти - зникне біль;
- капустяним соком можна полоскати горло;
- сік з медом знімає кашель;
- салат з капусти зміцнює зуби;
- Щоб бути здоровим гуляйте на свіжому повітрі, пийте чисту воду, насолоджуйтеся теплими променнями сонця: бо
Сонце, повітря і вода - наші друзі.
Здоров'я - основа усього на світі.
Здоровими бути бажають всі діти
Для цього потрібно щоденно вмиватись,
Робити зарядку,відповідно погоді вдягатись,
І їсти усе, що га стіл подають,
Бо страви здоров'я і сил додають.
Будьте здорові!
Усміхніться!
— Грицю, у твоїй письмовій роботі аж десять грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше?
— Могло б, якби робота була трохи коротшою.
****
Батько запитує свого сина:
- Чому ти тільки двійки та трійки приносиш?
- Треба, тату, з найменшого починати...
****
- Назвіть шість тварин, які живуть в Арктиці.
- Два тюлені і чотири білих ведмеді.
****
- Василю, скільки буде, якщо розділити вісім пополам?
- Якщо ділити впоперек, то буде два нулі, а якщо поздовж – дві трійки.
****
Вовчик приходить зі школи.
- Показуй щоденник!
- А я його дав Петрику, батьків полякати!
****
Батько сину:
- Двійку виправив?
- Виправив!
- Ану покажи!
- От!
- Ну хто так виправляє?! Дай сюди!
****
- Оксано Дмитрівно, ви хотіли бачити моїх батьків? Я їх приніс,- сказав другокласник і поклав на стіл вчительці фотографії батьків.
|
