Пам’ятка з попередження травматизму та охорони здоров’я в зимовий період
1.Переходити дорогу необхідно у місцях, позначених знаком "Пішохідний перехід”, на зелене світло світлофора, коли зупиняться всі транспортні засоби!!! Пам’ятайте, під час ожеледиці гальмівний шлях автомобіля збільшується. 2.Правила протипожежної безпеки: щоб уникнути отримання травм, не підпалювати петарди, сірники, не гратися з небезпечними предметами та речовинами!!!
- Не використовувати відкритий вогонь для оздоблення новорічної ялини.
- Обережно користуватися електроприладами вдома, не залишати їх без нагляду ввімкнутими, не залишати без нагляду ввімкнені новорічні гірлянди.
- Під час хуртовин, сильного вітру знаходитись у приміщенні.
- НЕ відвідувати відкриті водойми без нагляду дорослих. Пам’ятайте: безпечним є лід, товщина якого не менше 15 см. Міцний лід має синюватий або зеленуватий відтінок. Дітям ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ самостійно без нагляду дорослих виходити на лід або кататися на ньому.
- У випадку знаходження маловідомих предметів терміново повідомити дорослих або відповідні організації, не торкатися їх і не намагатися їх знешкоджувати самостійно!!!
Бажаємо Вам гарного відпочинку та настрою у новорічні та різдвяні свята!
 Свята та традиції
Різдвяна ялинка
У західному світі поширена легенда про Мартіна Лютера, який вперше вказав людям, що на Різдво необхідно прикрашати ялинку. За іншими версіями, він вказав, що ялинку треба прикрашати свічками. Загалом, швидше за все невідомо, хто першим використовував зелену колючу красуню, як атрибут Різдва (особливо враховуючи, що на батьківщині Христа вона не росте). Одна з найбільш ранніх згадок про це відноситься до 7 століття нашої ери і пов’язана зі Святим Боніфацієм, який зрубав ялинку на очах у місцевого населення, впевненого, що це дерево є священним і знаходиться під захистом самого Бога Тора. Невідомо, чим закінчилася ця історія, а до 15 століття ялинка вже широко використовувалася для прикраси осель на Різдво, і Мартін Лютер був зовсім не першопрохідцем в цій області.
УСМІХНІТЬСЯ
Івасику, у вас є корова?- питає вчитель.
– Є.
- То розкажи, як вона виглядає.
- А наша корова тепер не виглядає, тато на зиму всі дірки забили дошками.
* * * * * * * * *
- Якого роду слово «яйце»?- запитала учителька в учня.
- Ніякого,- відповів той.
- Чому?
- Бо не знаємо, хто з нього вилупиться : півень чи курка.
* * * * * * * * *
- Васильку, провідміняй іменник «трактор».
- Трактор, тракториця, трактореня.
* * * * * * * * *
- Вітю, ти вивчив однину і множину?
- Так.
- Тоді скажи: штани – однина чи множина?
- Вгорі однина, а внизу – множина.
* * * * * * * * *
- Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають?
- Велика перерва.
 Як розуміти щастя дитини.
«Щоб мати доступ в чудовий палац, ім'я якому — дитинство,
ми повинні перевтілюватись,
ставати в деякій мірі дітьми.
Тільки тоді ми зможемо зрозуміти
справжнє щастя дитини.
В.О. Сухомлинський
Дитинство, дитячий світ — це світ особливий. Діти живуть своїми, дитячими уявленнями про добро і зло, про хороше і погане. У них свої, дитячі, критерії краси, у них навіть свій вимір часу: в дитинстві день здається роком, а рік — вічністю. Утверджуючи все це дитяче, не можна забувати й про те, що завтра ваша дитина вже не буде дитиною. В душі дитини треба утверджувати дитяче, але на все життя. Дитячі уявлення, критерії, погляди, переконання повинні бути маленькими, але міцними паростками, з яких виростуть могутні дерева.
Тому, дорогі батьки, якщо порівняти наше життя з квітучим деревом, то ми — батьки і матері — вивчаємо квіти: що вони обіцяють дати? Який плід зав'яжеться на квіточках? І на першому місці у нас сьогодні буде розмова про щастя.
Всі ми знаємо, що бажання дитини стало у багатьох сім'ях рушійною силою. Від бурі і невдач, сильних почуттів і переживань ви, батьки, прикриваєте дітей своїми серцями — і в цьому велике горе. Адже дуже вражає те, що багато дітей молодшого віку не знають, що в житті людини буває горе.
Одна шестирічна дівчинка дружила з бабусею — матір'ю сусіда. Часто навідувалась до неї, приносила яблука і горіхи, а бабуся розповідала їй казки (на жаль, у багатьох сім'ях зникло це чарівність дитинства — бабусині казки). Але ось бабуся відчула, що наступає її час. Мати відправила дівчинку на місяць у сусіднє село до родичів. Для чого? Щоб прикрити дитяче серце від тривоги про смерть дорогої людини. Повернулась дівчинка, відразу ж до сусідів: «Де бабуся? Мамо, так скажіть, де бабуся Дарина?» — «Зникла бабуся... Підростеш — дізнаєшся...»
В тих сім'ях, де єдиний двигун пізнання і засвоєння світу — дитяче бажання — поступово перетворюється у примху, діти позбавлені справжнього щастя. Нещасливі вони тому, що ситі споживчим щастям. Годування благами, які взяті у готовому вигляді, позбавляє їх можливості правильно бачити світ, а значить, і людське щастя. Щастя людини неможливо передати у спадок і неможливо отримати у спадщину.
Справжня мудрість вихователя — батька, матері, вчителя — в умінні дати дитині щастя. А щастя дитини — це і спокійний вогонь, який дає тепло і їжу. Але вогонь цей може перетворитися і в катастрофічну пожежу. Все залежить від того, як ви керуєте вогнем, дорогі батьки. В мудрості бути кочегаром цього вогнища — вся мудрість виховання.
Але все ж наш вихованець — дитина. І як сказав В.О. Сухомлинський: «Щоб мати доступ у дивний палац, ім'я якому дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати в якійсь мірі дитиною. Тільки за цієї умови нам буде доступна мудра влада над дитиною. Тільки за цієї умови діти не дивитимуться на нас як на істот, що випадково потрапили в їхній палац, як на сторожів, що охороняють їх дитячий світ, — байдужих сторожів, яким все одно, що робиться в дивному палаці — в дитинстві».
Не подумайте, шановні батьки, що світ дитинства — це ідеальний світ. Я прекрасно розумію, що дитинство твориться з того, що ми, дорослі, залишаємо в своїх дітях. Але саме тому, що дитина — ніжний пагін, слабенька гілочка, яка стане могутнім деревом, дитинство й вимагає особливої турботи, ніжності, обережності.
Мудрість влади батька й матері — це передусім їх здатність все зрозуміти. І якщо ви хочете увійти до дивного палацу дитинства, то зрозумійте насамперед ту істину, що у дитини ніколи не буває прагнення навмисне чинити зло.
Щастя — це чудова жар-птиця, яку можна спіймати. Здійснюючи владу над світом дитячих думок, почуттів, переживань, не можна ні на хвилину забувати про те, що в кожної дитини є добра воля, добрі наміри і своє розуміння особистого щастя. А ваше завдання, дорогі батьки, дати своїм дітям це щастя, тоді і стануть вони справжніми людьми.
Польська І.О
 Зимові народні свята, обряди та прикмети
.
7 грудня - день пам'яті великомучениці Катерини.
Прикмети та приказки
- «Як на Катерину холодно, то буде голодно»;
- «Катеринин день пришёл, катанье привёл»;
- «Пришла Катерина - придёт и перина»;
- «Вечер под Екатерину - время ворожбы»;
- «У невесты женихов сто один, а достанется один»;
- «Телега хлеб в дом возит, а сани - на базар»;
- «Мороз - сорок пудов на воз»;
- «Катерина по воді, то Різдво по льоді».
13 грудня - Святого Андрія та День ворожіння.
 Прикмети та приказки
- «Андрію, я тобі коноплі сію»;
- «Когда в Андреев день снег пойдёт и уляжется, то ещё 110 дней пролежит. Когда в Андреев день холодно и ясно - добрая примета, а когда тепло - плохая»;
- «Якщо на Андрія сніг не йде - вся зима буде малосніжна й тепла»;
- «Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілий тиждень»;
- «На Андрія жінки намагалися не пекти хліба, не шити і не прясти»;
- «На Андрія треба кожуха-добродія»;
- «На Андрія робиться дівицям надія».
19 грудня – день вшанування святого Миколая Чудотворця.
Прикмети та приказки
- «Який де
 нь на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього»;
- «У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи»;
- «Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба»;
- «Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину»;
- «Морозяний день - на уроду хліба й городини»;
- «З цього дня підходять другі морози - Миколині: На Студеного Миколу снігу на-валить гору»;
- «Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня)»;
- «Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого»;
- «Перед Миколою іній - овес гарні будуть»;
- «Микола - другий після бога заступник».
7 січня - Різдво Христове
Прикмети та приказки
 «якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба;- якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб; якщо в цей день тепло - весна буде холодною, вночі багато зірок - багато ягід буде».
13 січня на 14 січня День преподобної Меланії та Василія Великого.
Прикмети та приказки
- «Якщо ніч старого Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для лю-дей, а й для худоби»;
- «Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде вро-жай садовини»;
- «Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя»;
- «Перед тим, як сісти за стіл обідати, батько синові дає пиріг і каже: «їж, сину, та пам’ятай: якщо тобі трапиться зимою збитися з дороги, то згадай, з чим ти їв на Новий Рік пиріг - і відшукаєш дорогу»;
- «Залежно від вдачі, люди говорять: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»;
- «На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають»;
- «Если на Мелании оттепель, то ждут теплого лета»;
- «Если падает мягкий снег - к урожаю, а когда тепло, то лето будет дождливым»;
- «Если на Василия ветер дует с юга – год будет «жирный» да блогополучный, с запада - к изобилию молока и рыбы, с востока – к урожаю фруктов; с севера – к неурожайному лету»;
- «Якщо на небі зірки – до врожаю ягід та грибів».
19 січня - Водохреща
Примети та приказки
- Якщо на Водохрещі дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тиж-ня – в п’ятницю, четверг і т. д.– треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»
15 лютого – Стрітення
Прикмети та приказки
- «якщо в цей день буде холодно, мороз, то весна прийде вже найближчим часом».
- «Якщо буде падати снігопад, то урожай цьогоріч буде ще той».
- «Якщо на день Стрітення – відлига, то зима буде ще довго».
|
